Каментары да артыкула

З двузубам Рурыкавічаў на сценах. Знойдзены на Новым замку ў Гродне храм ХІІ стагоддзя адразу ж закапалі

  • Ё
    26.04.2026
    Калі рыхтуеце матэрыял, НН, то паказвайце двузуб, пра каторы гаворка ў загалоўку і тэксце. Калі няма фота двузуба з раскопак, знайдзіце прынамсі выяву ў інтэрнэце. Гэта хвіліна працы.
  • Рацыя
    26.04.2026
    Ё, з раскопак фота двузуба няма, што вельмі паказальна, а які сэнс паказваць нейкі левы двузуб, калі той, што на сцяне храма можа быць не такім па форме?
  • ваван
    26.04.2026
    раскопки на такой малой площади и такой ВАЖНОЙ находки с помощью эксковатора.... ну ну... Истинное отношение к, даже вроде как "своей", а не "более позней польской" истории... И ресторан Муравьев напротив кастела тоже о многом говорит....
  • Кот
    26.04.2026
    Интересно, где в это время была Летува, если в тех краях в то время так основательно окопались варяги со славянами православными?
  • vilnietis
    26.04.2026
    Кот, лучше поищи ответ на вопрос почему плинфу у вас заменил именно литовский кирпич? И почему корень плинфы в названии сохранилась именно у литовцев, а у вас даже немецкий "цигель" вытолкнул кцпский кирпич? :)
  • Кот
    28.04.2026
    [Рэд. выдалена]
  • ?
    26.04.2026
    Рурыкавічрў не існавала. НН, трэ праводзіць кансультацыі з гісторыкамі, аіне расейскімі карамзінамі!
  • )))))))))))))))))))))))))))))))
    26.04.2026
    ?, ))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))) Існаваў адразу Зянон
  • Valadzimir
    26.04.2026
    ?, ну канешне. "Аповесьць Мінулых Гадоў" врот.
  • fly9
    27.04.2026
    Valadzimir, Ну так то да). Давно же выяснили, что это копия копии копии, и в каждой копии по несколько веков разницы, и в каждую копию добавляли что-то от себя и в соответствии с политическим заказом своего времени, так что правды там немного.
  • Valadzimir
    27.04.2026
    fly9, прафаны на гэта толькі і здольны - заявіць, што ў гэтых "копіях копій копій" праўды амаль няма. А вось сапраўдныя дасьледчыкі, амаль як сьледчыя, праводзяць каласальную работу, супастаўляючы і параўноўваючы (гэта і рабілі (робяць) вядомыя расейскія і савецкія гісторыкі-дасьледчыкі "АМГ"), і так адшукваюць у гэтых "копіях" праўду. Хаця, "АМГ" дагэтуль захоўвае "неадкрытыя" сенсацыі, як, напрыклад, запіс "друзии лютичи литва", які шматлікія выдатныя гісторыкі чамусьці "не заўважылі".

 

Заўвага:

 

 

 

 

Закрыць Паведаміць